Потурбуйтеся, щоб дитина запам’ятала основні правила поведінки на вулиці. Поясніть, що на вулиці для дітей існує багато небезпек — вуличний транспорт, недобудовані будинки, темні вулиці, водойми, тварини. Ще одна небезпека, яка існує для дітей на вулиці — «хороші дядечки та тітоньки». Навчіть дітей бути обережними, відповідальними та впевненими у своїх діях. Повторюйте і відпрацьовуйте на практиці в ігровій формі з дітьми правила безпеки. Навчіть дітей безпеці, не залякуйте і не сваріть, а пояснюйте та підтримуйте.
Розповідайте дитині, що з чужими людьми не слід сідати в машину, допомагати заносити в будинок сумки, йти рятувати кошенят чи цуценят. Обов’язково проговоріть та визначте із дитиною тих людей, яким вона завжди може довіряти. Зазвичай, це досить вузьке коло рідних — мама, тато, бабуся, дідусь тощо.
Що повинні знати діти про незнайомців:
Поясніть дитині, яка звикла слухатися, що не всіх дорослих потрібно слухатися, і часом тверде «Ні!» може врятувати їй життя. Важливо, щоб дитина не відчувала почуття провини перед незнайомим дорослим, якому вона відмовляє, навіть якщо той намагається її присоромити, мовляв «старших потрібно слухатися», або лає, погрожуючи все розповісти мамі, яка потім покарає. Своєрідною «сірою зоною» є коло людей, до яких належать, наприклад, неблизькі родичі, друзі, знайомі, сусіди, френди в соцмережах, викладачі, поліцейські, лікарі та інші. Небезпекою для дитини в цьому випадку може стати певний «кредит довіри» стосовно цих осіб, що пояснюється фактом знайомства або професійним статусом. Говоріть з дитиною відверто. Пояснюйте, що ніхто чужий не має права чіпати її тіло, торкатися, брати на руки без згоди.
Навчіть дитину:
Домовтеся і завжди нагадуйте дитині — щоб не сталося, вона може і повинна про все розповісти вам. Наприклад, це можуть бути ситуації, в яких дитина відчувала страх, небезпеку, дискомфорт, сором.
На прогулянках, по дорозі в садочок або в школу звертайте увагу дитини на те, яким шляхом ви йдете, і чому ви обираєте саме його — людно, гарне освітлення, зручно переходити дорогу тощо. Разом зауважте небезпечні об’єкти, а також місця, де варто бути обережними (люки, будинки зі звисаючими бурульками, підземні переходи, скупчення бродячих собак тощо).
Визначте безпечні місця, такі як: школа, магазин, аптека, в які варто тікати у разі небезпеки. По-перше, це людні місця, а по-друге, за необхідності можна звернутися по допомогу до співробітників. Потренуйтеся разом промовляти варіанти фраз для різних ситуацій, наприклад: «Я загубився/загубилась», «Зателефонуйте, будь ласка, моїм батькам. Номер телефону». І, звичайно, потрібно пам’ятати, що продавці, охоронці і навіть поліцейські, це теж незнайомці, тому кудись йти з ними не можна.
Для додаткової безпеки дитини придумайте з нею своє «секретне слово». Так дитина в небезпечній ситуації зможе запитати у свого можливого кривдника «кодове слово», і якщо той назве слово вірно — турбуватися немає чого. А ось якщо незнайомець забариться або злякається, дитині це стане сигналом, і вона поквапиться додому, або покличе оточуючих на допомогу.
Оригінал: https://umannews.city/cards/133512/bezpeka-ditej-na-vulici-poradi-dlya-batkiv-i-ditej