22. Juli 2020

Проект Наставництво - питання, що часто виникають. Частина 2

Dieser Inhalt ist in Deutscher Sprache nicht verfügbar

ЯК РЕАГУВАТИ, ЯКЩО ДИТИНА ПРОСИТЬ ЗАБРАТИ ЇЇ ДО СЕБЕ ДОДОМУ НАЗАВЖДИ?

Це питання діти задають досить часто, тому, якщо воно прозвучало, не треба розгублюватися і переживати, що не можете забрати дитину до себе. Пам’ятайте, що ви прийшли в Програму Наставництва і стали Наставником з метою навчити дитину певним навичкам самостійності, допомогти розвинути свій потенціал, стати їй вірним другом і опорою в будь-яких ситуаціях. Тому ще раз спокійно поясніть усе це своєму Вихованцеві. Будьте щирими, розповідаючи йому про те, що не можете його забрати внаслідок сімейних, особистих або інших обставин у вашому житті, тому і стали його Наставником, щоб всіляко допомагати і підтримувати його.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО БАГАТО РОБИШ ДЛЯ ДИТИНИ, АЛЕ ВЕЛИКИХ ВИДИМИХ ЗМІН В ЙОГО ЖИТТІ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ І З ЧАСОМ НАСТАЄ ВІДЧУТТЯ БЕЗВИХОДІ?

Реальність така, що з дітьми з інтернатів не так легко взаємодіяти. У більшості з них нелегке минуле, тому щоб навчити дитину корисним речам, знадобиться багато терпіння і сил. Щоб уникнути відчуття безвиході під час взаємодії з дитиною – оцініть її потреби і можливості, і не очікуйте надто багато від дитини та майбутніх результатів вашого спілкування. Нехай це будуть короткострокові невеликі цілі, наприклад, такі, як навчання Вихованця певним життєвим навичкам: мити руки перед їжею, приходити вчасно на зустріч, вітатися, акуратно складати свої речі і дбайливо до них ставитися. Для вас це здаватиметься дрібницею, а для дитини це може бути найважливіша життєва навичка, яка допоможе їй у майбутньому легше адаптуватися до нового життя після виходу з державної установи.

Намагайтеся частіше радитися з фахівцями: координатором Програми Наставництва, психологом, соціальним педагогом – вони допоможуть вам поставити правильні цілі і взаємодіяти з дитиною. Також порадьтеся з іншими Наставниками: взаємопідтримка і взаємодопомога завжди допомагають рухатися далі впевнено.

ДІТИ ЗАПИТУЮТЬ: «НАВІЩО ТИ ЦЕ РОБИШ - ДОПОМАГАЄШ І ПРИХОДИШ ДО МЕНЕ»? ЩО ЇМ ВІДПОВІДАТИ?

Відповідайте чесно і щиро про ваші почуття і цілі приходу до дитини. Вона ставить це питання тільки тому, що хоче почути, що ви приходите до неї не для того, щоб поставити галочку, а що вона дійсно важлива і цінна для вас. Розкажіть їй про це.

ДИТИНА НІЧОГО НЕ ХОЧЕ РОБИТИ: ЯК МОТИВУВАТИ ЇЇ ДО ДІЯЛЬНОСТІ?

Можливо, це пов’язано з тим, що, знаходячись в установі, дитина-сирота робить усе за вказівкою і певним розкладом: вона не має вибору в діях, не може самостійно приймати рішення і з часом повністю звикає до цього. Коли ж у Вихованця з’являється можливість вибору, котрий ви йому пропонуєте, виявляється, що він не здатний впоратися з наданою свободою. Її, свободу вибору, він сприймає таким чином: зараз я можу сказати «так або ні», а оскільки протягом тривалого часу сказати «ні» було неможливо, то я оберу саме «ні». Відмова - це природна реакція на тривалий примус, з яким постійно жив Вихованець. Тому, знаючи інтереси та потреби дитини, збільшуйте кількість свободи поступово, щоб він вчився її правильно використовувати. При цьому, запланувавши для нього будь- яке заняття, робіть це разом з ним, чи це читання книги, в’язання гачком або спортивні вправи.

Потурбуйтесь, щоб процес був захоплюючим. Наприклад, якщо ви хочете навчити дитину краще читати, виберіть для цього не яку-небудь нудну статтю, а пізнавальний журнал (книгу) на тему, що її цікавить. Для дівчат це може бути книга «Юна леді», для хлопчиків - журнал про футбол і т. п. Не очікуйте над- то багато: неможливо навчитися за рік тому, чому вони повинні були вчитися все життя.

ЧИ МОЖНА ПОДАРУВАТИ МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН, ЩОБ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЧАСТІШЕ СПІЛКУВАТИСЯ З ВИХОВАНЦЕМ?

У більшості установ не рекомендують і навіть забороняють дітям мати мобільні телефони. Це пов’язано з тим, що, отримавши дорогий подарунок, дитина не вміє правильно з ним поводитись. Вона або одразу ж витрачає всі гроші, покладені на рахунок, або постійно грає в ігри, які є в телефоні. Бували випадки, коли, маючи мобільний телефон, діти вночі заради забави дзвонили на випадково набрані номери і говорили людям нехороші речі. Тому, перш ніж прийняти остаточне рішення дарувати або не дарувати телефон, врахуйте вищеописані факти і уточніть у персоналу закладу, чи дозволяється дітям мати мобільні телефони. Якщо зваживши усі «за і проти», ви бачите, що ризик того, що подарований вами телефон буде використаний не за призначенням мінімальний, і дитині в установі дозволяється мати телефон, ви можете подарувати його Вихованцеві. Перед цим обов’язково обговоріть з Вихованцем умови і правила користування телефоном, час і дні, коли можна вам дзвонити. Телефон має бути недорогим і простим: без доступу до інтернету та ігор - це зменшить можливість використовувати його не за призначенням.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА НЕ ХОЧЕ ЗАЙМАТИСЯ ТИМ, ЩО ЗАПЛАНОВАНО?

Небажання дитини займатися саме сьогодні чимось конкретним може бути пов’язане з різними причинами. У неї може бути просто поганий настрій, був нелегкий і важкий день, хтось її образив, щось не вдалося і т. д. Тому не варто наполягати і тиснути на неї. Відкладіть ваші плани, спробуйте перевести її увагу на щось інше і делікатно з’ясувати, що трапилось. Проведіть цей час разом, як їй хочеться, а те, що ви запланували, можна зробити і наступного разу.

ВАЖКА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ : ЧОМУ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ І ЩО РОБИТИ?

Важкою поведінкою дитини може бути брехня, крадіжка, агресія, замкнутість, впертість, нецензурні слова і багато чого іншого. Причини такої поведінки можуть бути різні, але в основному це:

  • страх, викликаний почуттям незахищеності і підвищеним відчуттям не- безпеки;
  • самозахист своїх меж і свого «я» (щоб не образили);
  • бажання таким чином звернути на себе увагу і самовиразитися;
  • випробування вас «на міцність» (чи будете ви любити і приймати її та- кою, якою вона є).

Щоб вплинути на зміну важкої поведінки, треба пам’ятати, що найчастіше вона викликана незадоволеними потреби дитини. Постарайтесь побачити по поведінці Вихованця його потребу в любові, прийнятті, почутті захищеності, впевненості, що він прийнятий і його цінують. Допомагаючи дитині задовільнити емоційні потреби, ви побачите, як змінюватиметься її поведінка.

ЧИ МОЖНА БРАТИ НА ЗУСТРІЧІ З ДИТИНОЮ В ІНТЕРНАТІ СВОЮ РІДНУ ДИТИНИ?

Це багато в чому залежить від віку вашої дитини. Якщо вона ще маленька і вимагає уваги, то у вас не вийде приділити досить часу, уваги і турботи вашому Вихованцеві. А саме для цього ви прийшли до нього в інтернат. Тому не варто брати з собою маленьку дитину.

Якщо ж ваша дитина вже досить доросла і самостійна, може сама про себе потурбуватися і вам не заважатиме, то за домовленістю з персоналом установи і з дозволу вашого Вихованця (раптом він сам не захоче ділити вашу увагу з кимось), можна взяти дитину з собою.

ЧИ МОЖНА ОБ’ЄДНУВАТИСЯ З ДЕКІЛЬКОМА ПАРАМИ НАСТАВНИКІВ І ВИХОВАНЦІВ?

Так, можна. Особливо якщо Вихованці двох пар неприязно ставляться один до одного. Спільно проведений час допоможе дітям примиритися, порозумітися. Це допоможе розширити коло спілкування кожної дитини. Але робити це вар- то не більше одного (іноді двох) разів на місяць, щоб не позбавити Вихованця індивідуальних зустрічей і індивідуального спілкування з вами.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО Я ПРИДІЛЯЮ ВИХОВАНЦЕВІ НЕДОСТАТНЬО ЧАСУ, ЩО МОЯ ВІДДАЧА «НЕ НА ПОВНУ СИЛУ», А ЗНАНЬ НЕДОСТАТНЬО?

Завжди треба реально оцінювати свої можливості і сили, ставити реальні цілі і очікування. Тут може бути дві ситуації: ви дійсно можете більше (наприклад, більше проводити часу з Вихованцем), або ви стараєтесь і робите все можливе, але при цьому ви занадто вимогливі і критичні до себе. Проаналізуйте все спокійно, порадьтеся з фахівцями, які допоможуть зробити правильні висновки.

У будь-якому випадку ви робите вже багато, коли приходите до дитини, проводите з нею час, даючи їй почуття значущості і захищеності, підтримуючи її і допомагаючи їй.

ЧИ ПОТРІБНО РАДИТИСЯ ЗІ СВОЇМИ РІДНИМИ І БЛИЗЬКИМИ, А ТАКОЖ З БІОЛОГІЧНИМИ ДІТЬМИ, ПЕРШ НІЖ НАВАЖИТИСЬ ДОПОМАГАТИ ДИТИНІ-СИРОТІ?

Радитися треба обов’язково, особливо з тими, хто може істотно вплинути на ваше рішення. Адже певну частину (хай і невелику) вашого часу, сил, уваги і турботи, яка раніше могла належати їм, ви віддаватимете «чужій» дитині. Це може комусь не сподобатися. Тому, щоб надалі уникнути сварок, ревнощів, розбіжностей і конфліктів у сім’ї, заздалегідь отримайте від рідних і близьких згоду і схвалення на вашу взаємодію з дитиною-сиротою.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЧЕРЕЗ РІЗНІ ОБСТАВИНИ ТРИВАЛИЙ ЧАС НЕ ЗМОЖУ ВІДВІДУВАТИ ДИТИНУ?

Якщо ви знаєте про це заздалегідь, попередьте дитину про те, що, наприклад, впродовж 2-3 місяців через відрядження по роботі в інше місто ви не зможете приходити до неї. Поясніть їй, що це робоча необхідність, що вам дуже шкода, що так довго у вас не буде можливості зустрічатися, і що ви сумуватимете. Знайдіть альтернативний варіант зв’язку з Вихованцем: телефонні дзвінки, листи поштою або спілкування через інтернет.

Якщо це станеться несподівано для вас (наприклад, ви захворіли), то обов’язково знайдіть спосіб повідомити про це дитину і продовжуйте підтримувати з нею зв’язок через дзвінки, листи, інтернет. Для дитини важливо, що ви не кинули її і пам’ятаєте про неї.

ВПРОДОВЖ ЯКОГО ЧАСУ НАСТАВНИКУ ТРЕБА ВЗАЄМОДІЯТИ З ДИТИНОЮ?

Наставництво - це довгострокові стосунки, в процесі яких ви досягаєте тих цілей, заради яких ви стаєте Наставником. Ці стосунки в процесі взаємодії з дитиною можуть набувати різної форми. Наприклад, коли дитина знаходиться в інтернаті, ви відвідуєте її раз на тиждень. Після того, як вона вступить далі вчитися у ВНЗ - ви можете відвідувати її раз на місяць і періодично дзвонити, переписуватися через інтернет. Іншими словами, ви різними способами підтримуєте стосунки з Вихованцем, досягаючи основних цілей Наставництва: підготувати дитину до самостійного життя і бути їй вірним другом і опорою в будь-яких ситуаціях.

ЯКЩО ДИТИНА ПРИ МЕНІ ПАЛИТЬ, ЯК ПРАВИЛЬНО РЕАГУВАТИ І ЩО РОБИТИ?

Передусім, не починайте читати їй мораль і лекції про шкоду куріння. Набагато ефективніше буде розповісти дитині про свої почуття. Можна сказати: «Ти мені не байдужий, я переживаю за тебе, оскільки куріння завдає шкоди твоєму здоров’ю. І мені особливо неприємно і ще більше ранить мене, коли ти робиш це при мені. Я буду тобі дуже вдячний, якщо ти при мені не палитимеш». Швидше за все, після таких слів ваш Вихованець не палитиме у вашій присутності.

ЯКЩО ДИТИНА ЗРОБИЛА НЕПРАВИЛЬНИЙ ВЧИНОК (НАПРИКЛАД, ЩОСЬ ВКРАЛА) І ДУЖЕ ПРОСИТЬ ПРО ЦЕ НЕ ГОВОРИТИ НІКОМУ З УСТАНОВИ: ГОВОРИТИ АБО НЕ ГОВОРИТИ?

Якщо дитина відкрилася і довірилася вам, а її провина не принесла нікому значної шкоди і збитку – значить її потрібно підтримати і нікому не розповідати про її вчинок. Поясніть їй, що це добре, що вона сказала вам правду, що ви цінуєте її щирість і довіру до вас. Дайте зрозуміти, що, незважаючи на її негативний вчинок, ви не змінили до неї ставлення і, як і раніше, любите і приймаєте її. Але обов’язково попередьте, що будь-який негативний вчинок матиме наслідки, за які доведеться нести відповідальність. Тому, хоча цього разу про її вчинок ви нікому не скажете, та наступного разу, можливо, ви будете змушені про це комусь розповісти.

ДИТИНА ГОВОРИТЬ НАСТАВНИКУ, ЩО ЙОГО Б’Є І КРИВДИТЬ ВИХОВАТЕЛЬ. ЩО РОБИТИ В ЦІЙ СИТУАЦІЇ?

Після того, як ви вислухали розповідь дитини, спробуйте детальніше з’ясувати, що ж саме відбувається, за яких обставин, як часто, чи є свідки конфлікту Вихованця та вихователя. Запитайте про те, чи зможе вона підтвердити те, що говорила зараз при розмові з кимось з установи. В процесі розмови з дитиною може з’ясуватися, що вона просто бреше, і цим хоче втягнути вас в конфлікт з працівниками установи. Якщо ж ви переконались, що Вихованець не бреше і все відбувається дійсно так, як він і говорить, то не варто піддаватися негативним емоціям, тобто одразу кидатися в бій з вихователем, який «провинився». Подумайте, з ким з виховного закладу можна поговорити, щоб не спровокувати ще більший конфлікт, тим самим не допомагаючи, а ще більше завдаючи шкоди дитині, адже ви не можете бути з нею 24 години на добу. Потім поговоріть саме з цією людиною: психологом, юристом, директором, тим, хто почує, зрозуміє вас і допоможе дитині залагодити конфлікт з вихователем.

КОРИСНІ ІДЕЇ ДЛЯ ЦІЛОГО РОКУ НАСТАВНИЦТВА

  • Визначте спільні цілі спілкування з Вихованцем.
  • Робіть разом домашнє завдання.
  • Залучайте Вихованця до приготування обіду й обідайте разом.
  • Завітайте в кіно, на концерт, погуляйте разом.
  • Почитайте разом журнали або цікаві книги.
  • Плануйте свої спільні вихідні.
  • Навчіться слухати разом з ним сучасну музику.
  • Поговоріть про свою сьогоднішню роботу і згадайте про свою першу роботу.
  • Поговоріть про вибір професії і про можливості кар’єрного росту.
  • Запросіть його до себе на роботу.
  • Запросіть його на пікнік, де будуть ваші колеги по роботі або друзі.
  • Відвідайте місцеві коледжі та ВУЗи, перегляньте вимоги до абітурієнтів.
  • Нехай ваші друзі розкажуть Вихованцеві про свою роботу і освіту.
  • Розкажіть про фінансову сторону тієї або іншої професії.
  • Попрацюйте над резюме вашого Вихованця.
  • Допоможіть підготуватися до співбесіди при вступі в навчальний заклад або прийомі на роботу.
  • Поговоріть про зовнішній вигляд, стилі одягу.
  • Обговоріть можливості пошуку роботи і допоможіть Вихованцеві в цьому.
  • Постарайтеся організувати Вихованцеві роботу на літо.
  • Розкажіть про мережу підприємств, що запрошують на роботу молодих людей без досвіду.
  • Поговоріть про складнощі і відповідальність на робочому місці.
  • Навчіть Вихованця планувати бюджет.
  • Ознайомте його з технологією оплати різних рахунків (комунальні послуги, телефон і т. д.)
  • Сходіть в місцеву поліклініку, познайомтеся з дільничним лікарем.
  • Відвідайте стокові магазини, сходіть на ринок.
  • Навчіть його торгуватися.
  • Навчіть Вихованця розподіляти продукти харчування на тиждень, зробіть першу закупівлю разом.
  • Напишіть разом вітальні листівки, листи знайомим.
  • Сходіть на Богослужіння разом. Навчіть Вихованця правилам поведінки в церкві.
  • Запросіть Вихованця на сімейну урочистість до своїх друзів.
  • Поговоріть з ним про сімейні традиції, про важливість сім’ї.
  • Поговоріть про ролі батька і матері в сім’ї, про місце дітей і про важливість побудови стосунків.
  • Поговоріть про майбутнє виховання дітей.
  • Намагайтеся бути поруч і стати для свого Вихованця справжнім другом, тоді у вас виникне ще безліч ідей!

Одна Надія "Наставництво крок за кроком"