9. Februar 2024

ВИХОВУЄМО УСПІШНИХ ДІТЕЙ

Dieser Inhalt ist in Deutscher Sprache nicht verfügbar

Дитяча психологія: Навичка №1, яка відрізняє сильних дітей від "тих, хто опускає руки" - і як батьки можуть цьому навчити

Стрімка пандемія, розбої із застосуванням зброї, зміна клімату – як дитячий психолог, я на власні очі бачила, як тривожні події сьогодення впливають на наших дітей. "Важко перестати думати про погані речі", - сказав мені нещодавно 11-річний хлопець - "Іноді я боюся прокинутися".

Без правильних інструментів для подолання труднощів у дітей може з'явитися почуття безнадії, а загальне самопочуття може значно погіршитися. Надія - це те, що допомагає їм залишатися морально стійкими у важкі часи, і це те, що відрізняє їх від тих, хто легко опускає руки.

Морально сильні діти розуміють цінність надії

Дослідження показують, що надія може значно знизити рівень дитячої тривожності та депресії. Діти, що почувають надію, володіють внутрішнім відчуттям контролю. Вони сприймають виклики та перешкоди як тимчасові і здоланні, тому з більшою ймовірністю будуть успішними і допомагатимуть іншим. Проте, незважаючи на свою величезну користь, надія здебільшого випадає з нашого батьківства. Проте, хороша новина полягає в тому, що надії можна навчитися. Один з найкращих способів зміцнити цю рису - навчити дітей навичкам долати неминучі життєві труднощі.

Ось дев'ять науково обґрунтованих способів допомогти дітям зберегти надію, особливо у важкі часи:

1. Припиняйте негатив.

Безпідставний песимізм з'їдає надію, тому важливо допомогти дітям вловлювати негативізм до того, як він стане звичкою. Розробіть особистий сигнал, який сигналізуватиме "це негативний коментар", наприклад, смикання за вухо. Далі заохочуйте їх переривати свої негативні думки.

Придумайте прізвисько для свого песимістичного голосу (наприклад, “Містер Негатив"), щоб допомогти дитині контролювати його. Коли ваша дитина вимовляє хоч краплину оптимізму ("У мене виходить краще"), похваліть її ("Так, я бачу, що ти практикувався!").

2. Використовуйте обнадійливі мантри.

Слова мають велику силу. Допоможіть дитині розробити оптимістичні афірмації ("У мене все вийде!", "Завжди є завтра" або "Зі мною все буде добре"), щоб використовувати їх у важкі часи. Потім навчіть її використовувати ці фрази, щоб знизити рівень песимізму.

Ви також можете запропонувати дитині встановити свою позитивну мантру як заставку для телефону, використовуючи платформи для створення цитат, такі як Canva чи Widgetsmith. Не забудьте вибрати одну з таких афірмацій і для себе. Повторюйте її, поки ваш голос не стане внутрішнім голосом вашої дитини. Я завжди казала своїм дітям: "У мене все вийде!", і тепер вони продовжують це повторювати, ставши дорослими.

3. Навчайте дітей брейнстормінгу (мозковому штурму).

Діти, які вміють надіятися, не уникають проблем. Вони сміливо приймають їх, тому що знають, що проблеми можна вирішити. Поясніть своїй дитині: "Хитрість вийти з глухого кута, полягає в тому, щоб підштовхнути свій мозок до пошуку рішень". Потім навчіть мозковому штурму. Один із прийомів - використання наступних кроків:

  • Сповільнити темп, щоб мати можливість подумати.
  • Озвучити свою проблему.
  • Запитати: "Що я можу зробити для вирішення проблеми?"
  • Описати все, що ви могли б зробити, щоб вирішити її
  • Прийняти рішення,який варіант найкращий і втілити його.

4. Діліться обнадійливими новинами.

Щоб діти вміли надіятися, вони мають чути історії, що пропагують надію. ЗМІ, які постійно поширюють насилля і негатив, можуть створити у дітей уявлення, що світ абсолютно злий, страшний і небезпечний. Підбадьорливі новини підтримують у дітях надію. Шукайте надихаючі новини, щоб час від часу ділитися ними з дітьми. Діліться перед сном про те, що хорошого сталося в вашому і їхньому житті в цей день, щоб допомогти вашим дітям знайти позитивні моменти в їхньому щоденному житті. І нагадуйте їм про їхні власні перемоги над труднощами: "Пам'ятаєш, коли тобі було важко знайти друзів? Тепер у тебе є чудові приятелі!"

5. Запитуйте "а що, якщо…?"

Песимістично налаштовані діти часто думають про "похмурі перспективи", що не плекають, а навпаки, приглушують надію. Але діти, сповнені надії, вчаться правильно оцінювати середовище. Коли ваша дитина ділиться сумнівами, ставте запитання типу "а що, якщо…", щоб більш реалістично обміркувати можливі результати. Ви можете запитати: "А що може статися, якщо ти спробуєш - або не спробуєш - це? Що найгірше, що може статися? Наскільки ймовірно, що це станеться? Який найімовірніший результат?" Ці запитання допомагають дітям зважити, чи справді потенційні наслідки такі погані, як вони собі уявляли. Це усвідомлення може стати дороговказом для подальших дій.

6. Святкуйте невеликі успіхи.

Повторні невдачі підсилюють почуття безнадії, але визнання навіть невеликого успіху додає надії. Переосмисліть "успіх". Навчайте дітей, що невелике поліпшення в порівнянні з минулими показниками завдяки їх прикладеним зусиллям – це і є успіх. Потім допоможіть дитині визнати її особисті досягнення.

Наприклад: "Минулого разу ти правильно назвав дев'ять слів. Сьогодні - 10! Це успіх!" Або: "Вчора ти зробив одну вправи, а сьогодні - дві. Це прогрес!"

7. Підвищуйте впевненість ваших дітей у собі.

Дітям, які часто відчувають безнадію, важко відстоювати свої інтереси. Навчання асертивності, яка є середньою точкою між пасивністю та агресією, збільшить їх впевненість у собі та активність. Мова тіла теж має значення. Навчіть основам впевненої мови тіла: "Високо піднята голова допомагає виглядати впевнено. Завжди дивись людині в очі". Під час брейнстормінгу придумайте фрази, які ваша дитина може використати, щоб постояти за себе: "Це не круто", "Це неправильно". "Я не хочу цього робити". Практикуйте ці навички доти, доки ваша дитина не стане в змозі захистити себе.

8. Створіть ритуали подяки.

Діти, сповнені надії, є вдячними. Дослідження показало, що люди, які ведуть щоденники подяки, вже через 10 тижнів відчувають більше надії у своєму житті. Запровадьте традицію під час прийому їжі, де кожен член сім'ї розповідає про те, за що він вдячний в цей день. Запровадьте ритуал перед сном, коли кожен називає когось, за кого він вдячний, і чому. Або записуйте подяки ваших дітей у сімейний журнал, щоб згадувати найкращі моменти їхнього життя.

9. Заохочуйте дітей служити іншим

Нещастя в житті інших людей теж впливають на рівень безнадії. Показуючи дітям, що вони мають силу змінювати життя інших на краще, ви вселяєте надію і підвищуєте їхнє почуття спроможності. Для того, щоб ваші діти були дітьми, сповненими надії, їм потрібні турботливі дорослі, які є прикладом для наслідування. Заведіть сімейну благодійну скриньку, куди діти будуть складати іграшки, одяг та ігри, що були у вжитку. Віднесіть її в нужденну сім'ю, щоб ваші діти побачили результат їхньої доброти. Знайдіть благодійні проекти, які відповідають захопленням ваших дітей, і підтримайте їхню залученість. 


Автор: Мікеле Борба, доктор філософії, педагогічний психолог, експерт з питань виховання дітей, автор книги "Процвітаючі: Дивовижні причини, чому одні діти борються, а інші сяють" та "Не селфі: Чому чуйні діти досягають успіху в нашому світі, де все про мене".
Переклад: Фуртак Софія
Оригінал: https://www.cnbc.com/2022/07/04/psychologist-shares-the-top-skill-that-sets-mentally-strong-kids-from-those-who-give-up-easily.html 
Photo by Pixabay: https://www.pexels.com/photo/smiling-girl-running-towards-left-on-green-field-220455/