Ігор: з дитячого будинку – до самостійного життя

Історія Ігоря розповідає про світлі і темні сторони життя у державній системі опіки. Ми радіємо, що сьогодні він відповідальний та здібний молодий хлопець, і що для цього ми змогли внести свою лепту.

Ігорю було 8, коли його роз'єднали з мамою і влаштували у дитячий будинок. Його молодших брата і сестру влаштували в інший заклад. Через рік Ігор погодився піти у дитячий будинок сімейного типу, де вже перебували його брат і сестра - діти знову були разом. Персонал дитячого будинку намагався відмовити його покидати стіни закладу, адже таким чином збереглося б державне фінансування, яке заклад отримував за дитину.

В той час існувало не так багато послуг для ДБСТ. Ноша піклування за сімома дітьми зі складним минулим стала надто важка, і батько покинув сім'ю. Саме тоді, Ігорю вже було 11, Вернер та Дженіс вперше відвідали сім'ю і започаткували її регулярну підтримку від Care in Action.

На превеликий жаль, мама-вихователь Тетяна потерпала від діабету і покинула цей світ, коли Ігорю було 18. Діти відчували спустошення і страх повернутись в дитячий будинок. Як найстарший брат, Ігор відчував відповідальність за збереження сім'ї.

Ігор сказав: "Коли соціальні служби приїхали за нами, ми відмовилися покидати домівку. Ми не знали, що буде далі й були наляканими, але ми не здавались. Ми відчули велике полегшення, коли згодом у нас з'явилась нова мама-вихователь. Було добре, що ми мали нагоду познайомитись з нею під час таборів, які Care in Action організувала для батьків-вихователів та прийомних батьків".

"Я не можу пригадати, коли саме волонтери Care in Action  з'явились у моєму житті - таке відчуття, наче вони завжди були десь поруч і я відчував їхню підтримку. Ми весело проводили час під час програм "РАЗОМ" та літніх таборів для ДБСТ. Останні були однією з найяскравіших подій року".

 

"Учням випускних класів доводиться приймати складні рішення. Я мріяв поступити в академію, щоб здобути професію графічного дизайнера, але мої оцінки не були достатньо високими. Соціальні репетитори "Care in Action" займались зі мною цілий рік, готуючи до вступних іспитів, і я здав! Знаю точно, що не зробив би цього без їхньої допомоги. Цього року я завершую четвертий курс і отримаю кваліфікаційний ступінь за спеціалізацією "графічний дизайн". Навчання я поєднюю з підробітком на автосервісі".

"На заняттях проекту "КРОК" я отримав знання про важливі життєві навички і познайомився з іншими підлітками, у яких була схожа до моєї ситуації. Я помітив, що став впевненішим у собі і зрозумів, що лише я сам відповідальний за своє життя. Цього року з підлітками з клубу "Підлітки в Дії" я виступав на конференції, присвяченій темі деінституціалізації. В аудиторії було 300 людей. Це була одна з рідкісних нагод для підлітків, які перебувають у системі опіки, поділитися власним життєвим досвідом. Людей вразило те, що ми не побоялись вийти на сцену. Я хвилювався, проте не здавався!

Я відчуваю, що подорослішав, і я хочу допомагати іншим дітям стати щасливішими. Кожному, хто хоче допомогти дитині-сироті, я раджу не приносити подарунків і солодощі. Якщо ви дійно хочете, щоб дитина була щасливою, допоможіть їй знайти сім'ю або стати хорошою людиною. Саме тому мені близька філософія Care in Action - їхня допомога спрямована на підтримку сім'ї і розвиток здібностей та характеру дитини".

Ігор - один з наших найактивніших волонтерів. Будучи найстаршою дитиною в сім'ї, він турбується про молодших і має надію, що одного дня стане прийомним батьком. Ігор каже, що волонтер - це не виконувати роботу, а бути другом, і для нього Care in Action - це велика сім'я, в якій кожен готовий вислухати і допомогти.

Ви також можете поділитись своїм часом будь то 5 хвилин чи 5 днів. Ми знаємо, як вас надихнути і можемо надати вам у цьому підтримку. Чому б не дізнатись більше сьогодні?