Близько 250,000 біженців тимчасово розселилися у Львівській області. З перших днів війни ми приймали біженців у хостелах і привозили допомогу до центрів для біженців. У березні:
24 лютого навіки залишиться в пам'яті кожного українця. Після того дня 10 мільйонів людей були вимушені покинути свої домівки і шукати безпеки. Наразі 4 мільйони людей поїхали шукати притулку закордон, в той час як 6 мільйонів людей переїхали на захід України, де ситуація є менш небезпечною в порівнянні з іншими містами і селами, які є майже повністю зруйновані.
Щоб допомогти дітям і їх батькам почуватись в безпеці, ми вирішили створити місця, де сім'ї зможуть мати свій власний простір для життя. У сімейному центрі "Твоя домівка", який був наданий нам без плати за оренду, ми прихистили три сім'ї, кожна з яких має свою простору кімнату. Для нас дуже важливо знати, що цим сім'ям буде зручно в цьому будинку настільки довго наскільки їм буде потрібно, і що є безпечне місце для кожного, щоб поплакати, побавитись, повчитись, поговорити, поспати і т.д. Ми маємо "тиху кімнату", де діти або батьки можуть мати приватний простір для навчання, роботи або для особистих потреб, таких як зустрічі з нашим психотерапевтом.
Одна з сімей, яка проживає там, втекла з містечка Корнин у Київській області. Ольга є щасливою матір'ю п'яти дітей: чотирьох синів віком 16, 12, 4 і 3 та семирічної доньки. Раніше Ольга мала своє власне швейне ательє, а її чоловік працював, як інженер. Вони змогли придбати свій власний будинок, але війна розгорілась, не давши їм навіть в'їхати в нове житло.
О 6 ранку вони прокинулись від дзвінка батьків Ольги, які повідомили їх, що Росія вторглась в Україну. Через 15 хвилин вони вже всі бігли, щоб знайти бомбосховище, так як ракети літали над їх рідним містечком. Два тижні локація обстрілювалась, відповідно сім'я не могла виїхати і лише 15 березня вони змогли втекти від жахіть війни та приїхати до Львова.
Ми познайомились з Ольгою на вокзалі, де вона стояла спантеличена. Сама, з п'ятьма дітьми, в невідомому місті, без друзів чи родичів. Ми допомогли їй облаштуватись в одному з наших хостелів, і потім переїхати до нашого сімейного центру "Твоя Домівка". Кожен там має свою роль та обов'язки, що створює гарну рутину.
Ми скоро відкриємо більший кризовий центр, де ми зможемо розмістити до 30 дітей та батьків і надамо простір для ігор дітям, арт-терапій та майстер-класів відповідно до різних вікових груп. В квітні ми надаватимемо 108 спальних місць кожної ночі в двох хостелах, шести квартирах, в "Твоїй Домівці" та нашому кризовому центрі.
Ольга бажає лише мирного неба для своїх дітей та сподівається, що рано чи пізно вона зможе побачитись зі своїм чоловіком, який залишився в Києві і що вони зможуть повернутись до свого дому. Російські солдати продовжують бомбити їх маленьке містечко, будучи на відстані лише 10 кілометрів. Батьки Ольги досі живуть там.
Благодійні внески суттєво змінюють стан речей для таких біженців, як Ольга, і допомагають нам облаштувати новий кризовий центр та придбати ноутбуки, щоб таким чином діти могли відвідувати школу онлайн. Дякуємо!
